Ротвейлер

Собака Ротвейлер - це потужна і войовнича порода, яка багатьом здається нестримно злою та небезпечною. Багато чого можна почути про цих собак від людей, які майже нічого про них не знають: «Таким собакам не можна довіряти!», «У них мертва хватка!», «Вони жахливі та злі!». Характеристика цієї породи докладно описана нижче.

Що ж насправді є ці «нестримно злі собаки»?

Насправді досить глянути собаці ротвейлер в очі. Спокійний і добрий погляд цієї витривалої та шляхетної тварини розповість Вам багато про що. Кожен власник цього сильного, безстрашного вихованця знає, що немає собаки краще для того, хто цінує спокійну силу і швидку реакцію, безстрашність і розважливість, і, найголовніше, відданість сім'ї та любов до дітей.

Батьки ротвейлерів перебували на службі у римських легіонерів. Для них вони охороняли худобу та військові табори на привалах. Саме у римлян ці войовничі собаки навчилися безстрашності та дисципліни. Фізичний тип собаки сформувався в результаті довгих походів та постійної напруги: масивна голова, м'язова шия, пряма та міцна спина, спокійна та впевнена хода. Остаточно породу було виведено у середині XVIII століття місті Ротвайль (Німеччина), від якого і взяла свою назву.

Ротвейлер - службовий собака. З давніх часів ця порода використовувалася як охоронець, згодом додалося багато інших призначень: поліцейський собака, поводир, психотерапевт, рятувальник. Ці професії залишаються за нею до сьогодні. За часів I світової війни ротвейлери також використовувалися як зв'язкові.

Все про породу Ротвейлер можна прочитати на нашому сайті.

Короткий опис породи ротвейлер

Ротвейлер - це міцний собака, який складений компактно і пропорційно. Основні якості, характерні для цієї породи – витривалість, сила та невгамовна енергія. На вигляд потужний і міцний собака повинен рухатися легко і вільно, без будь-яких ознак вантажності та незграбності.

Приблизні показники росту та ваги, які можуть дещо варіюватися становлять, для хлопчиків – від 61 до 68 см та 50 кг, для дівчаток – від 56 до 63 см та 42 кг. Найоптимальніші показники зростання становлять серединні значення зазначених показників.

Форма голови собаки ротвейлера поділяється на кілька типів: легка, важка, пропорційна та нормальна. Що стосується самої підходящої, так би мовити ідеальної форми, то це середня довжина черепа, вуха, розташовані на досить великій відстані, яскраво виражений перехід до морди з чола, а лобова частина черепа повинна помірно виступати. Ще один важливий показник у стандарті породи – це пропорційність корпусу тварини та її голови. Відмінною рисою ротвейлера є широкі та сильні щелепи, що забезпечують собаці практично «мертву» хватку.

У ротвейлера морда біля основи широка, звужується до кінчика носа, який має бути чорного кольору, з великими ніздрями та широкою мочкою. Що стосується зубів, фактично «зброї» ротвейлера, то їх має бути 42, без пошкоджень, з правильним ножицеподібним прикусом. Гарні мигдалеподібні очі мають бути середнього розміру та темного кольору. Передні краї вух ротвейлера повинні прилягати до вилиць, створюючи враження ширшої форми черепа. Крім того, вуха повинні бути середніх розмірів, мати трикутну форму, високо і широко поставлені, створюючи своєрідну пряму лінію з верхньою частиною черепа.

Вовна ротвейлера в цілому чорного кольору має унікальні підпали рудого або червоного відтінків. Вовняний покрив складається з остевого, покривного волосся і підшерстя.

Характер ротвейлера та його звички

Ротвейлер від природи має спокійний характер, врівноважений, працездатний і слухняний. Безстрашний і впевнений у собі, але водночас добродушний і любить дітей. Якщо маленьку дитину під наглядом дорослих підпускати до собаки і дозволяти грати з нею, годувати її, то такий собака буде захисником як для дитини, так і для всієї родини. Головне - пояснити дитині, що до собаки потрібно ставитися так, як вона хоче, щоб до неї ставилися.

Сторожові якості закладені у характері ротвейлера генетично. Тому дуже важливо, займаючись вихованням та дресируванням не перестаратися з бойовими якостями та агресією. Якщо передбачається проживання ротвейлера у квартирі, з дітьми, зайва войовничість може лише зашкодити. Собака, перш за все, повинен бути слухняним, вихованим, психічно та емоційно врівноваженим, а свої бійцівські якості виявляти тільки в критичних ситуаціях, коли настає пряма загроза життю сім'ї, в якій проживає ротвейлер.

На жаль, деякі власники ротвейлерів вважають, що ця порода має бути злою і нещадною, не гидуючи при цьому найжорстокішими і насильницькими по відношенню до вихованця методами дресирування. В результаті, характер ротвейлера буде безповоротно зіпсований, собака стане агресивним, злісним і підступним. Ми неодноразово були свідками новин, коли ротвейлери нападали навіть на маленьких дітей, завдаючи своїми потужними щелепами тяжких травм. Такі тварини становлять загрозу не тільки для оточуючих людей, інших домашніх тварин, але й для самого власника, коли одного «прекрасного» дня псові не сподобається черговий стусан і він просто помститься «за все добре», що зробив для нього «улюблений» господар.

Незважаючи на негативні факти, добре вихований ротвейлер, вирощений з любов'ю та повагою – це один із найкращих терапевтів, здатний лікувати, радувати та заспокоювати тих, кому це потрібно, надаючи величезну психологічну підтримку. Так склалося історично, що свого часу ротвейлер - пастух, знайомлячись зі стадом, підпорядковував собі найсильнішу тварину, а потім і всіх інших.

Сім'ї, яка вирішила завести таку чудову породу, слід пам'ятати про те, що запаси могутності, закладені в характер ротвейлера природою, потребують щоденних навантажень і тренувань. Тільки розтрачуючи свою енергію, Ваш улюбленець зможе комфортно почуватися. Та й Ви будете спортивнішими поряд з таким гарним атлетом. Отже, якщо Ви займаєтеся пробіжками, ротвейлер складе Вам ідеальну компанію. Що стосується дресирування, то ротвейлер дуже зрозумілий і дисциплінований собака. Дресирування не повинно бути занадто жорстким, щоб собака не втратив довіри до дресирувальника і не накопичував у собі непотрібну агресію. Надмірна «сліпа» любов до ротвейлера може призвести до плачевних результатів. З характером ротвейлера потрібно працювати правильно, думка, що це чоловічий собака - міф, як чоловіки, так і жінки можуть працювати з ними, але потрібна певна стратегія, і бажані послуги професіонала. Тому, якщо Ви - собаковод-початківець, Вам краще звернути увагу на інші породи.

Особливості догляду за ротвейлером

Догляд за ротвейлером в принципі не відрізняється від догляду інших пород собак. Однак існує низка особливостей, які притаманні саме цій породі.

Для ротвейлерів характерний досить низький больовий поріг, тобто вони можуть отримати травму і довгий час не відчувати дискомфорту з цього приводу. Так, кожна прогулянка для ротвейлера супроводжується активними іграми та фізичними навантаженнями. В результаті собака може порізати подушечку лапи або випадково потрапить між подушечками тріска або уламок. Якщо вчасно не виявити проблему, може розвинутись сильне запалення. Тому дуже важливо після кожної прогулянки, коли Ви миєте або витираєте лапи вихованцю, уважно їх оглянути і промацати. Заодно зверніть увагу і на довжину пазурів, можливо, їх потрібно вкоротити за допомогою кігтерізки.

Вовняний покрив ротвейлерів дозволяє думати багатьом власникам цієї породи, що вони позбавлені необхідності доглядати її. Можливо, доглядати вовну ротвейлера і легко, проте робити це потрібно регулярно. Блискуча та красива шерсть – це результат вичісування, чищення та масажу. Береться щітка із щетиною середньої жорсткості, щоб не подряпати шкіру тварини і за допомогою розчісування видаляються відмерлі волоски та грязьові частинки. Перед процедурою собаку гладять рукою проти вовни, роблячи свого роду масаж, а потім так само продовжують вичісувати щіткою. Потім беруть гребінь із закругленими зубами і розчісують у напрямку зростання вовни.

Під час линяння, а також у разі втрати блиску та лиску вовни, раціон собаки слід переглянути, ввівши в нього лікувальні готові сухі корми, що сприяють покращенню якості або відновленню шерстного покриву.

На що хворіють ротвейлери?

Ротвейлери, як і інші породи собак схильні до різних захворювань. Своєчасна вакцинація забезпечує захист організму собаки від інфекційних захворювань. Регулярні профілактичні огляди та консультації у ветеринарних лікарів допоможуть зберегти здоров'я вихованцю протягом багатьох років.

Для ротвейлерів, як і для інших порід собак характерні захворювання, що найчастіше зустрічаються саме у цієї породи. Так, вважається, що перше місце серед вроджених хвороб у ротвейлерів посідає вада серця. З таким захворюванням багато щенят не доживають і до шести місяців, або приречені на спеціальний догляд та довічне лікування. Що стосується хвороб органів сечовиділення, то найчастіше у ротвейлерів зустрічається цистит та пієлонефрит. З переліку захворювань нервової системи, для цієї породи виділяють – енцефаліт та епілепсію.

Ротвейлер - це шляхетність. Зробивши його членом своєї сім'ї, Ви придбаєте вірного друга, хороброго захисника та сильного помічника, здатного підтримати у скрутну хвилину.

Ще більше інформації про різні породи собак можна дізнатися на нашому сайті.