Міжхребцева грижа у собаки

29 Квітня 2026 Ветеринарія

Товари у статті:

Зміст

Міжхребцева грижа у собак - це неврологічне захворювання, що вимагає термінової ветеринарної допомоги, оскільки воно призводить до сильного болю, кульгавості, слабкості або паралічу кінцівок. Це відбувається через те, що міжхребцевий диск руйнується, його вміст випинається в хребетний канал, стискаючи спинний мозок. Про причини появи грижі міжхребцевого диска у собаки, її симптоми та лікування ми розпитали фахівців ветеринарної медицини, які співпрацюють з інтернет-магазином Zootovary.ua вже понад 20 років.

Анатомія хребта у собак

Хребет собаки є опорою скелета. Він складається з хребців та міжхребцевих дисків, що є хрящовими прошарками. Череп, тазові кістки та ребра кріпляться до хребетного стовпа, тоді як у його внутрішній частині знаходиться спеціальний канал, який захищає спинний мозок.

Відділ хребта	Кількість хребців	Функції	Латинське позначення
Шийний відділ	7	з'єднує череп з хребтом; забезпечує рухливість голови, підтримуючи її вагу.	С1-С7
Грудний відділ	13 (рідше 12)	є кріпленням для ребер; забезпечує захист внутрішніх органів, утворюючи грудну клітку; створює прикріплення дихальних м'язів; передає навантаження під час руху.	Т1-Т13
Поперековий відділ	7 (6 або 8)	з'єднує грудний відділ з крижом; забезпечує рухливість спини, забезпечуючи високу гнучкість; створює амортизацію, передаючи поштовхи під час руху від задніх кінцівок переднім.	L1–L7
Крижовий відділ	3	з'єднує хребет з тазом; забезпечує поштовх задніми кінцівками; захищає нервові корінці, що забезпечують функціонування задньої частини тіла.	S1-S3
Хвостовий відділ	15-25	забезпечує балансування та координацію під час бігу та стрибків; дозволяє тримати тіло на воді та керує напрямком руху.	Cd1-Cd...

Читайте також: Стрес у собак: причини, ознаки, допомога

Рухова активність тварини багато в чому визначається тим, наскільки правильно та стабільно функціонує вся система. Якщо відбуваються зміни в міжхребцевих дисках і хребці зміщуються, у собак виникають сильні болі, вони кульгають або не можуть рухатися взагалі. Найчастіше проблема проявляється у поперековому чи шийному відділах. Причин цього може бути кілька. Саме вони визначають характер та тривалість лікування.

Аксесуари для собак

Кінцева ціна

Лежак для собаки ТМ Природа LUX

від 359 ₴425 ₴

код 417841,834,827,810,803

Розмір:

Lux 1 (40×30×17) 450 ₴ спец ціна430 ₴ спец ціна197 ₴ спец ціна167 ₴ спец ціна359 ₴ спец ціна200 ₴ спец ціна211 ₴ спец ціна Lux 2 (52×36×20) 582 ₴ спец ціна562 ₴ спец ціна505 ₴ спец ціна Lux 3 (62×44×22) 872 ₴ спец ціна873 ₴ спец ціна854 ₴ спец ціна624 ₴ спец ціна786 ₴ спец ціна Lux 4 (57×79×24) 1023 ₴ спец ціна1018 ₴ спец ціна1046 ₴ спец ціна1029 ₴ спец ціна953 ₴ спец ціна Lux 5 (86×62×27) 1283 ₴ спец ціна1284 ₴ спец ціна1228 ₴ спец ціна

Причини міжхребцевої грижі у собак

Міжхребцева грижа у собаки, що на перший погляд з'явилася без причини, майже завжди є наслідком прихованого процесу. Навіть звичний стрибок з дивана або будь-який різкий рух при підвищеній крихкості диска може призвести до серйозних наслідків. Руйнуванню диска сприяє зайва вага, незначні пошкодження та слабкі м'язи спини. Всі ці чинники, накопичуючись та прогресуючи, призводять до раптового випадання грижі.

Генетична схильність

Найбільш схильні до міжхребцевої грижі собаки так званих хондродистрофічних порід, які найчастіше страждають від порушень розвитку хрящової тканини:

такса
пудель
коргі
бассет-хаунд
пекінес
бігль
мопс
англійський кокер-спанієль
французький бульдог

У цих тварин руйнація міжхребцевих дисків починається досить рано, приблизно з 3-х місячного віку, що стає причиною розвитку гриж та дископатії. З трьох років ризик утворення гриж зростає через втрату еластичності дисків.

Вікові зміни

Еластичність дисків з віком втрачається, вони стають крихкими, а отже, вразливими до розривів. Крім того, у літньому віці ядро диска втрачає вологу і амортизувати навантаження стає дедалі складніше. Зневоднення і крихкість диска в сукупності з послабленням м'язів спини, під час різких рухів призводять до розриву, випадання вмісту в хребетний канал, що стає причиною здавлювання спинного мозку. Таким чином виникає міжхребцева грижа у собаки.

Надмірні фізичні навантаження

Гостре випинання диска нерідко супроводжується різкими поворотами, стрибками з висоти, невдалими падіннями і навіть діями господарів, які неправильно беруть своїх улюбленців на руки. Цей стан частіше виникає у порід собак з довгим хребтом. Грижа може утворитися в момент підвищеного навантаження, коли кальцифіковане пульпозне ядро розриває фіброзне кільце і випадає в хребет або випинається.

Читайте також: Як дізнатися, чи здорове ваше цуценя

Недостатня активність

Непрямою причиною міжхребцевої грижі у собак є недостатнє фізичне навантаження, оскільки воно створює ідеальні умови для руйнування хребта. Щоб підтримати хребетний стовп, м'язи живота та спини мають бути добре розвинені, а відсутність активності призводить до того, що вони слабшають та атрофуються. Відповідно, навантаження лягає не на м'язи, а на хребетні диски, які при такому стані руйнуються значно швидше.

Крім того, у міжхребцевих дисків відсутні власні кровоносні судини, і поживні речовини можуть надійти в них лише під час руху. Якщо активності немає, харчування також немає. Диски стають зневодненими і крихкими, отже, вразливість до розривів підвищується у рази.

Зайва вага

Зайва вага та ожиріння через величезне навантаження на хребет є причиною прискорення дегенеративних процесів у ньому. Через деякий час неминуче пошкодження міжхребцевих дисків, які змушені перебувати у стані навантаження. Як результат, вони стоншуються, стають крихкими і втрачають еластичність.

Подробиці про проблему зайвої ваги у статті: Наслідки ожиріння у собак

Крім високого навантаження на диски через слабіння м'язового корсета, хрящі недоотримують харчування внаслідок погіршення обмінних процесів в організмі, а це прямий шлях до руйнування міжхребцевих хрящів.

Сухий корм для собак

Травми

Травми є однією з найпоширеніших причин утворення грижі міжхребцевого диска собаки. Які типи травм спричиняють її:

стрибок з великої висоти;
різкий поворот під час гри чи бігу;
невдале приземлення після стрибка;
удар транспортним засобом (аварія);
надмірні, часті тренування;
перетягування важких предметів;
біг сходами.

Види міжхребцевої грижі

Тип міжхребцевої грижі у собак є одним із факторів, що визначають майбутню терапію та вид хірургічного втручання. Фахівці класифікують грижу переважно за типами Хансена.

Тип	Стадія формування	Опис
Hansen I тип	гостра екструзія	розрив фіброзного кільця з випаданням пульпозного ядра в хребетний канал, що спричиняє компресію спинного мозку
Hansen II тип	протрузія	хронічне випинання дорсальної частини диска, при якому оболонка кільця фіброзного не рветься відразу, а поступово дегенерує
Hansen III тип	гострий некомпресійний	гостра грижа з випадінням речовини диска в канал з пошкодженням спинного мозку, частіше виникає через травму

За місцем локалізації грижа міжхребцевого диска у собаки може бути в шийному відділі та грудопоперековому.

За ступенем тяжкості міжхребцеві грижі класифікують таким чином:

1 стадія – больовий синдром зі збереженням ходи;
2 стадія - часткова втрата контролю, слабкість у кінцівках, порушення координації;
3 стадія – нездатність стояти чи ходити, але больова чутливість збережена;
4 стадія – параліч кінцівок, але є чутливість при глибокій больовій дії;
5 стадія – повний параліч кінцівок із втратою глибокої больової чутливості.

Симптоми міжхребцевої грижі у собак

При міжхребцевій грижі у собаки симптоми мають деяку схожість при її різних типах. Це дає можливість власнику тварини своєчасно відреагувати, звернувшись по допомогу до фахівця:

апатичний стан, млявість, сонливість та погіршення сну;
відмова від бігу, стрибків та активних ігор;
втрата апетиту;
часте опускання голови вниз;
невпевнені рухи та неприродна хода;
прояв болю під час спроби змінити положення тіла;
гостра агресивна реакція під час дотику до спини;
поява неприродних вигинів та опуклостей в ділянці хребта;
задишка при незначних навантаженнях;
втрата чутливості у лапах або їхня відмова;
безконтрольні дефекація та сечовипускання.

Читайте також: Собака млявий: причини, що робити

Діагностика

Ознаки міжхребцевої грижі у собак на ранній стадії виражені зазвичай слабко і виявляються частіше больовим синдромом, твариною, яка вміло приховує це, тому діагностувати проблему не так просто. Власники в більшості випадків звертаються до фахівця, коли проявляється нестача певних функцій організму через пошкодження спинного мозку та виникають рухові порушення (втрата координації, нестійкість при ходьбі та параліч кінцівок).

На ранній стадії діагностувати захворювання може лише ветеринар, провівши спеціальні дослідження.

Неврологічний огляд собаки

оцінка пози та ходи під час руху прямо, по колу та сходами;
перевірка рефлексів на кінцівках;
тести на здатність правильно ставити кінцівки;
оцінка положення тіла (нехарактерний нахил голови, вигнута спина);
визначення місця локалізації болю шляхом пальпації хребта;
тест на глибоку чутливість шляхом сильного щипка пальців лап;
перевірка шийного відділу на болючість при згинанні та розгинанні шиї, при поворотах голови.

Спеціальні дослідження

рентгенографія – виявляє непрямі ознаки патології, визначає звуження міжхребцевих просторів та кісткові зміни, але не дає інформацію про точну локалізацію вмісту грижі;
мієлографія – високоточний метод діагностики грижі міжхребцевого диска у собаки, який застосовується при серйозному ураженні, дозволяючи визначити точне місце локалізації, характер грижі та ступінь компресії спинного мозку;
магнітно-резонансна томографія – найточніший діагностичний метод, що дозволяє визначити тип грижі, її розмір та місце локалізації;
комп'ютерна томографія – ідеально підходить для діагностування міжхребцевої грижі у собак хондродистрофічних порід, застосовується для визначення точної локалізації грижі, візуалізує декілька рівнів уражень, дає змогу точно спланувати операцію;
мієло-КТ – це діагностичний метод з високоточними результатами, який поєднує комп'ютерну томографію та контрастну мієлографію, застосовується при розмитих даних КТ та підозрі на грижу 2-го типу Хансена.

Крім неврологічного огляду та тестів, фахівець призначає загальні аналізи та інші лабораторні дослідження, виходячи зі стану домашньої тварини.

Читайте також: Блювання у собак: причини, що робити під час блювання, чим лікувати

Міжхребцева грижа у собак: лікування

Лікування міжхребцевої грижі у собаки призначається ветеринарним лікарем залежно від її неврологічного стану та частоти рецидивів захворювання. За результатами діагностики фахівець зазвичай призначає хірургічну операцію чи терапевтичний шлях вирішення проблеми.

Консервативне лікування

Терапія призначається при 1-му ступені неврологічного дефіциту або на початковому етапі 2-го ступеня. Вона включає обмеження рухливості та використання при міжхребцевій грижі у собак препаратів, основними серед яких є:

знеболювальні;
нестероїдні протизапальні;
кортикостероїдні.

Ветеринарія для собак

Завдання консервативного лікування – зняти біль та запальний процес, нейтралізувати набряк спинного мозку, усунувши тиск на нервові закінчення. Для підтримки імунітету ветеринар може призначити вітамінно-мінеральні добавки або спеціальну дієту.

Щоб перерозподілити навантаження на хребет, собакам купують спеціальні корсети. Спеціаліст призначає курс масажу або фізіотерапевтичні процедури в умовах ветеринарної клініки:

активна рухова терапія з інструктором;
термотерапія: тепло для покращення кровообігу та холод для полегшення болю або зменшення запалення;
водотерапія: плавання та ходьба на підводній біговій доріжці;
акупунктура: використання голок для полегшення болю;
масаж м'язів: знімає напругу та покращує кровообіг.

Хірургічне лікування

Терапевтичними методами неможливо повернути в анатомічне положення речовину міжхребцевого диска. Повне одужання допустиме лише за умови проведеної хірургічної операції та правильної реабілітації.

Хірургічне лікування міжхребцевої грижі у собаки являє собою декомпресію і видалення частини диска або вміст, що випав. Залежно від типу захворювання та відділу хребта, застосовується:

Мінігеміламінектомія – проводиться на грудному та поперековому відділі. Являє собою видалення міжхребцевих гриж (1 тип Хансена) і декомпресію спинного мозку. Є малотравматичною операцією, що охоплює ділянку 1-2-х хребців.
Геміламінектомія – проводиться на грудному та поперековому відділі. Являє собою видалення частини дужки хребця для декомпресії спинного мозку. Застосовується при виникненні гриж міжхребцевого диска собаки 1 і 2 типу Хансена.
Вентральний пропил - проводиться на шийному відділі. Являє собою видалення грижового матеріалу та декомпресію спинного мозку.

Реабілітація

При міжхребцевій грижі у собак відновлення є одним з найважливіших етапів у процесі одужання тварини та подовження життя, повного енергії та руху. Після хірургічної операції реабілітація триває 3-6 місяців, у тяжких випадках – до 1 року та більше. Чим важчою була вихідна ситуація, і чим складніше оперативне втручання, тим більше часу потрібно на відновлення.

Перші 7-10 днів після операції забезпечте домашньому улюбленцю постільний режим, повний спокій та комфортні умови для цього. Надалі обмеження рухливості має дотримуватися протягом 2-4 тижнів.
Забезпечте собаці вільний доступ до чистої води.
Контролюйте стан тварини.
Відповідно до рекомендацій ветеринара обробляйте собаці шви. Забезпечте їхній захист, надівши на улюбленця попону, щоб не допустити їх зализування та зараження вторинною бактеріальною інфекцією.
Дотримуйтесь призначеної спеціалістом ветеринарної дієти, яка допоможе швидше відновити сили організму та прискорити процес загоєння.

Лікувальні корми

Профілактика

Ризик появи грижі міжхребцевого диска у собаки можна максимально знизити, якщо дотримуватися профілактичних заходів, рекомендованих фахівцями. Вони також будуть корисні господарям, які пройшли шлях терапевтичного або операційного лікування тварин, щоб не допустити рецидивів у майбутньому:

Забезпечте помірну фізичну активність собаці, з урахуванням породи, темпераменту, віку, його самопочуття та фізіологічних особливостей.
Не допускайте ривків під час гри, падіння з великої висоти та інших небезпечних ситуацій, що можуть призвести до серйозних патологій з хребтом.
Організуйте збалансований раціон харчування з достатньою кількістю вітамінів та мінералів, особливо кальцію.
Слідкуйте за вагою тварини. У разі розвитку ожиріння переведіть її на спеціальну дієту.
Регулярно (1 раз на рік чи півроку) відводьте улюбленця на профілактичний огляд до ветеринарної клініки. Якщо поведінка тварини змінилася або виявилися нетипові симптоми, візит до фахівця не можна відкладати.

Міжхребцева грижа у собак – це серйозна патологія, яка приносить тваринам сильний біль та позбавляє можливості активно рухатися та насолоджуватися життям. Ветеринари стверджують, що при ранній діагностиці, своєчасному лікуванні та правильній реабілітації, ймовірність повного одужання дуже висока. Просто будьте уважними до свого чотирилапого друга і не ігноруйте зміни в його поведінці та зовнішньому вигляді. Нехай ваші улюбленці завжди будуть здоровими, активними та повними сил!