Ікрометальні рибки: скалярії, тетра фон ріо, расбора гетероморфа, лінеатус

Серед усіх представників сімейства цихлід, до якого вони належать, скалярії відрізняються найбільш незвичайною формою: поперек сріблястого, високого, сплюснутого з боків тіла рибки йдуть чорні смуги. За такий своєрідний зовнішній вигляд їй присвоїли безліч різних назв - риба-півмісяць, риба-лист та інші. Цікаво, що чим вище температура води, тим яскравіше забарвлення скалярій. У природних умовах скалярії мешкають у притоках Амазонки, де оригінальна форма тіла дуже допомагає їм легко пересуватися заростями водоростей.

Найбільшу популярність серед акваріумістів отримали гібриди двох видів скалярій: птерофіллум еймеке і птерофіллум скаляре. Головна відмінність між ними - розміри. Перші мають довжину 10-12 см і висоту 18 см, довжина других досягає 15-19 см, а висота - 25 см. З огляду на такі розміри, зрозуміло, що і ємність акваріума для скалярій повинна бути не менше 60 літрів.

Утримувати скалярій потрібно по кілька штук, адже вони - рибки стайні і не витримують самотності. Ідеальна температура води для утримання скалярій +24°C. Взагалі, вони виживають і за температури + 20°C, це в тому разі, якщо зниження температури води було поступовим, але краще все ж таки з коливаннями температури не експериментувати.

Ще скалярії вимогливі до стану води: вона повинна бути прозорою, чистою.

Годувати рибок бажано постійно живим кормом або сухим, збагаченим спеціальними добавками, інакше мальки будуть відставати в рості, а дорослі рибки - хворіти.

Варто уважно поставитися до вибору сусідів по акваріуму для скалярій, адже вони не відрізняються доброзичливим характером, як, втім, і всі цихліди. Наприклад, вважається, що добре співіснують скалярії в одному акваріумі з барбусами суматранусами. З одного боку це дійсно так, проте з іншого - барбуси мають, здавалося б, нешкідливу звичку щипати скалярій за вуса, яка часто закінчується зовсім погано - виникненням грибків на місці відламаних вусів. До того ж голодні скалярії (чого не скажеш про ситих і задоволених рибок) схильні поїдати мальків. З цих причин варто добре подумати перш ніж селити їх разом з іншими видами риб.

Часто виникають труднощі і з розведенням скалярій. Щоб осягнути це мистецтво, потрібно дотримуватися низки правил.

1. Передусім, необхідно безпомилково визначити стать риб. А зробити це на ранньому етапі нелегко, адже статеву відмінність у кращому разі буде видно тільки до дев'яти-десяти місяців. У самця виростає довший спинний плавник, у задній частині якого більше смужок. Надійніше визначати стать рибок за чоловою частиною голови: у самця вона опукла, немов горбок, а в самки, навпаки, увігнута.
2. Важливу роль відіграє годування скалярій. Вони жодного разу не повинні переїдати. Ожирілі риби не здатні мати потомство, їхня ікра стає білою й непридатною.
3. Утримувати в одній зграйці треба по кілька самців і самок, вони паруються самостійно. Тільки-но пара відокремилася для підготовки гнізда, її потрібно відсадити, тому що іноді дві самки кладуть ікру в одне місце. У цей час яйцеклад у самки схожий на широку й коротку трубочку, а сім'япровід у самця робиться вужче й гостріше.
4. Акваріум, до якого відсаджують пару, потрібно попередньо ретельно промити солоною водою, а потім чистою.
5. Кислотність води в нерестовищі має дорівнювати 7.
6. У двох кутах акваріума потрібно розташувати штучні (вони не так хитаються, як справжні) листя, які рибки два дні будуть чистити й готувати для ікри.
7. Через два дні починається ікрометання: самка, повзаючи на черевці, відкладає ікру на листя, а самець рухається за нею й запліднює цю ікру.
8. Майже дві доби після цього вони плавають над ікринками і створюють вентиляцію погойдуванням плавниками, а також вибирають і з'їдають білі незапліднені ікринки. Тут потрібно уважно стежити за рибками, тому що вони можуть захопитися і з'їсти всі підряд ікринки, або батьки можуть побитися й пошкодити потомство. У такому разі їх необхідно відселити і взяти турботу про мальків на себе.
9. Мальки з'являються зазвичай на шостий день за умови температури води +30С, і на пару днів пізніше, якщо температура води дорівнює +26-28С. Найкраще, щоби вони з'являлися пізніше, це впливає на їх міцність і витривалість, тому спеціально підвищувати температуру води не варто.
10. Спочатку личинки гронами висять одна на одній, на виступах акваріума. На цьому етапі їх ще не годують. Починати годування потрібно, коли мальки будуть у горизонтальному положенні й навчаться плавати. Днів п'ять вони повинні харчуватися інфузоріями, а потім просіяним зоопланктоном.
11. Щоб уникнути хвороб малюків унаслідок переїдання, годувати їх треба часто, але потроху.
12. Цілодобове акваріумне освітлення в нерестовищі сприяє швидкому зростанню й розвитку малюків.

Тетра фон ріо

Це крихітна рибка довжиною всього два-три сантиметри. Її цікавою особливістю є здатність змінювати забарвлення залежно від ступеня освітлення, температури води та настрою.

Зазвичай тетра фон ріо має сріблястий корпус і блідо-коричневу спинку. Поперек передньої частини корпусу проходять три смуги коричневого кольору, а задня частина корпусу червоного кольору.

Не складає труднощів визначити стать рибок. Анальний плавник самця зовні має чорну облямівку, яку не має самка. Хвостовий плавник самки рожевого кольору, а у самця він практично прозорий. До того ж самець менше і стрункіше за самку.

Тетра фон ріо чудово уживаються в одному акваріумі з іншими рибками, але все ж таки з ними не змішуються - пересуваються окремою зграйкою.

Температура води подібна до такої, яка є в рідних південноамериканських водоймах: +20°-25°С.

Статевої зрілості тетра фон ріо досягають порівняно пізно - до кінця першого року життя. Перед нерестом пару рибок (можна брати на одну самку і двох-трьох самців) відсаджують в акваріум із водою, підігрітою до +26°-28°С, і дають тільки живий корм. У цей час готують нерестовище: акваріум із цільного скла наповнюють відстояною протягом 48 годин водою з нейтральною кислотністю (рН = 7) настільки, щоби її рівень не перевищував 20-24 см. Обов'язкова аерація води. Дно акваріума встеляють мохом або куширом. Нерест зазвичай починається через день-два після переселення в нерестовище. Ікринок буває до 500 штук. Пара негайно забирається з акваріума після завершення ікрометання.

Личинки закріплюються на склі й на рослинах у вертикальному положенні. Перші дні їх треба годувати тільки інфузоріями, а потім просіяним зоопланктоном, а днів через вісім-десять можна й циклопами.

Расбора гетероморфа

Ця чудова рибка уродженка повільно поточних вод Таїланду, Малайського півострова й острова Суматра. Рибка має невеликі розміри - 4 см у довжину, кармін-червону спинку, прозорі черевні і грудні плавники й червоного кольору хвостовий і спинний плавники.

Визначити стать рибки допомагає незвичайна деталь зовнішності: від середини корпусу в напрямку до хвостового плавника йде у вигляді клинка чорний трикутник, край якого в самки закруглюється, а в самця доходить до самого черевця.

Завдяки такій оригінальній зовнішності, доброзичливому характеру і витривалості, расбора отримала велику популярність серед акваріумістів-любителів.

Годувати расбору потрібно тільки невеликим живим кормом. Воду вони люблять теплу: +24°-28°С.

Одначе до її розведення потрібно підходити серйозно. Необхідно підготувати акваріум із цільного скла ємністю приблизно 20 літрів. Дно засипати піском, добре промитим проточною водою, посадити в пісок кріптокорину. Заповнити акваріум відстояною, м'якою водою й підігріти її за допомогою нагрівача до постійної температури в +28°C. Можна використовувати й дощову воду, але тільки ту, яка була зібрана після тривалого дощу, щоб у ній містилося якомога менше пилу з атмосфери.

Парочку виловлюють сачком, обробленим дезинфікуючим засобом, і відразу поміщають у підготовлене нерестовище.

Шлюбні ігри в расбори проходять дуже спокійно: самець плаває поруч і періодично ніжно торкається до спинки самки. Коли приходить час метати ікру, вони повертаються на спинки й на зворотному боці листочка криптокорини самка відкладає невелику кількість ікринок, які негайно запліднює самець. Так повторюється кілька разів. Після завершення ікрометання пару відсаджують до іншого акваріума, щоб уникнути поїдання ними ікринок.

Личинки з'являються через 36 годин. Вони деякий час висять вертикально, приклеївшись до листочків, і харчуються шляхом жовточних мішечків, з якими з'явилися. Коли мальки навчаться плавати самостійно, їх починають годувати просіяним зоопланктоном.

Лінеатус, або азіатська смугаста щучка

З додаткової назви зрозуміло, що ця рибка насправді - справжня хижачка, яку не можна утримувати в одному акваріумі з маленькими рибками. Самки завжди більші за самців, їх довжина сягає 10 см.

Лінеатус любить теплу воду +23°-28°С, тобто таку ж, як у рідних індійських і цейлонських водоймах.

Самець має луску оливкового кольору, вкриту золотистими цяточками, які розташовані смужками, що проходять уздовж усього корпусу. Самка має чорну цятку на плавнику й поперечні темні смуги, які перетинають її корпус, починаючи із середини до початку хвостового плавника. На період нересту середина тіла самця набуває пурпурного забарвлення.

Природно, що годувати лінеатуса слід тільки живим кормом: мальками, личинками мух, дафніями.

Азіатські смугасті щучки складні в розведенні. Вода в нерестовищі з цільного скла повинна бути підігріта до +22°-25°С. До речі, щучки відмінно стрибають, тому акваріум потрібно накривати склом. Для нересту необхідно покласти в акваріум папороть плавучий.

У мить, коли самець тулиться до самки, виметуються ікринки, які негайно запліднюються. Цей процес триває досить довго - кілька днів, протягом яких парочку годувати забороняється. Після завершення ікрометання їх потрібно пересадити до іншого акваріума.

Мальки немаленького розміру (довжина їх становить 8-10 мм) з'являються пізно - днів через 12-15 - і відразу починають плавати. Годувати їх теж слід виключно живим кормом: невеликими циклопами.